«Ми не йдемо в Європу, ми туди належимо», – Павло Клімкін в Ужгороді

В Ужгороді відбулася дискусія з колишнім міністром закордонних справ України та дипломатом Павлом Клімкіним.

Зустріч, яку провели за підтримки проєкту Re:Open Ukraine, відбулася 7 лютого. На ній розмовляли про перспективи нової Центральної Європи та місце України в ній.

З огляду на сучасні події Павло Клімкін поділився своїм баченням про те, які позиції займатимуть провідні країни Європи та наші сусіди щодо України в найближчому майбутньому, а також розповів про можливі наслідки від розпаду росії.

У тому, що через 10 років Центральна Європа зазнає суттєвих змін, ексміністр не сумнівається. Й очікувати того, що після завершення війни все повернеться до початкового стану, не варто.

«Ми завжди відчували себе європейцями. Хтось менше, хтось більше. Але з війною і світ почав нас сприймати європейцями. У Центральній Європі люди вільніші, вони не бояться ризикувати. І ці риси закладені в нашій ментальності. Ми не йдемо в Європу, ми туди належимо», – наголосив Павло Клімкін

Павло Клімкін переконаний, що найближчим часом Європа переформатується і французько-німецька вісь не буде працювати як раніше. За його словами, Німеччина якраз перебуває на межі старої Західної Європи і нової Центральної. Це свідчить про те, що Німеччина може стати зв’язним ланцюжком. Ексміністр стверджує, що зараз вона ще не визначилася зі стратегією.

«Німці справді переживають фундаментальний процес змін. У німецькій ментальності дуже глибоко сидить травма Другої світової війни. І вона насправді трансформувалася в пацифізм. Тому у них з’явилася ідея «миру без зброї». І саме ці пацифістські настрої заважають допомагати нам у повному обсязі. Їм треба зрозуміти, що мир за їхнім означенням – кладовище для нас. І саме з ними зараз триває дискусія, що не може бути пацифізм заради пацифізму, компроміс заради компромісу», –  пояснює Клімкін позицію Німеччини щодо постачання зброї Україні.

Читайте також: Затиснений Шольц. Коли «леопардів» випустять на волю в Україні

Дипломат вважає, що колишня історія Німеччина вже остаточно закрита, але нова ще досі не почата. І саме Україна зараз намагається підвести Німеччину до питання нової стратегії. 

«Підштовхнути її далі – це теж місія. Насправді ми цієї місії ніколи не хотіли, але так склалося, що маємо показати, куди рухатися далі і що за Європа має бути в ХХІ столітті», – резюмує колишній очільник МЗС. 

Павло Клімкін каже, що попри нейтралітет Швейцарії не потрібно недооцінювати важливість її рішень. Хоча швейцарці в історії ніколи не воювали, оскільки в них є цей нейтралітет, вони нам потрібні, адже тримають у запасі зброю. Зокрема, ця країна виготовляє боєкомплекти до Gepard, які передають Німеччині і на які потрібна формальна згода Швейцарії для подальшої їх передачі Україні.

«Швейцарці говорять: «Ми не проти. Ми за Україну. Але в нас нейтралітет». І ми їм пояснюємо, що це не той випадок, коли війна десь там далеко, ми пояснюємо, що порушується міжнародне право. І чесно кажучи, я радів швейцарському рішенню, напевно, не менше, якщо й не більше як німецьким танкам. Тому що з німецькими Leopard була більша впевненість, що рано чи пізно, ми їх дотиснемо. А Швейцарія була для нас до кінця політичною несподіванкою. І це свідчить про прогрес і зміни в цілій Європі. Вони звичайно путіна ще бояться, хоча й менше, ніж колись, але набагато більше вони бояться росії після путіна», – каже Клімкін.

Під час зустрічі ексголова МЗС також нагадав, чому поки підтримка Європи без США не буде настільки ефективною.

«Очевидно жодної самодостатньої Європи найближчим часом не буде, якщо вона не перезавантажиться. Абсолютно зрозуміло, що Європа сама поки що в сьогоднішньому її вигляді не багато на що здатна. Без Сполучених Штатів, без їхнього лідерства, без підтримки наразі нічого не відбувається. Тому Європа боїться, що один американський президент, на кшталт Трампа, вирішить, що їм більше не потрібна Європа, вони вийдуть з НАТО, а вона хай сама розв'язує свої питання. Цей страх втрати підтримки абсолютно реальний. Тому французи виступають за створення новітньої автономної Європи і ці ідеї мають свій відгук серед інших держав. Але на питання, чи готова Європа перезавантажуватися й укріплюватися, моя відповідь – поки що ні», – заявив Павло Клімкін.

Щодо самої Франції, то, на його думку, саме історичний войовничий досвід Франції і специфічна французька традиція «не боятися жодних бойових дій» стоїть на заваді повного взаєморозуміння.

Також Клімкін висловився про Китай. Він переконаний, що Україна буде цікава Китаю в майбутньому. І формула «16+1», яка передбачає співпрацю китайців із країнами Центральної Європи, втілюватиметься не лише в Литві чи Чехії, а й у нашій державі.

Далі під час дискусії говорили про сусідні держави. Як заявив Клімкін, нам потрібна стратегія з ними, яка дозволить не співіснувати, а жити.

До розпаду росії колишній міністр ставиться неоптимістично. Набагато кращим рішенням він уважає оновлення режиму.

«Я не вірю, що з режимом, який зараз панує в росії, ми можемо досягнути мирної угоди. Він збудований на ідеології, яка взагалі не передбачає наше існування. Це закорінене дуже глибоко. Вони справді вірять у свої історії про «один народ», «одну історію», усе –  що завгодно – «спільне». Вони ніколи не будуть уважати нас рівними. При чому неважливо: вони сидять в Кремлі чи в Костромі, чи десь в опозиції за кордоном», – вважає Клімкін.

Читайте також: Час розплати для путіна: як росія відповість за воєнні злочини в Україні

За словами експосадовця, російський режим завжди був збудований на брехні і самовивищенні. «От розпадеться росія, відколеться Якутія, буде багато країн, а режим все одно залишиться, і що далі? Вони будуть більш дружніми до України? Точно ні. Підозрюю, що для нас це буде ще більш небезпечно і вони ще більше прагнутимуть нас завоювати. Тому я не впевнений, що це хороший виток для України», – припускає він.

Поки що перспективу для України Павло Клімкін бачить у приєднанні нашої країни до НАТО та постійному розвитку оборони. 

«Усе буде добре, лише якщо ми опинимося під ядерною «парасолькою» НАТО, або ми самостійно невпинно працюватимемо над своєю обороноздатністю», – каже він.

Також Павло Клімкін додав, що «тактика тисячі порізів», яку застосовують наші партнери, успішно працює, а мілітарне оснащення України й економічний тиск світу послаблює росію. Наразі за його підрахунками витрати ворога зросли на 70%, а доходи вдвічі впали. 

«Ми рахували за різними економічними варіантами й, на жаль, до кінця року вони доживуть, але поки що чисто математичні прогнози є позитивними».

І насамкінець Клімкін порадив сучукрліт, який варто прочитати. До його списку увійшли вся проза і поезія Сергія Жадана;  «Солодка Даруся» Марії Матіос і твори Андрія Куркова.

Кароліна ГОЛИЧ