27 листопада – день Пам’яті жертв Голодомору. Чи торкнувся він Закарпаття?
Якщо мова йде про історію Закарпаття, відразу згадується період, коли наші землі переходили у володіння різних державав чи не кожного десятиліття. Зрозуміло, що ці події супроводжувалися постійною бідністю народу. Голод для закарпатців був звичайним явищем.
В період голодомору Закарпаття входило до складу Чехословаччини. Попри це, вони знайшли кілька способів допомогти країні, яку продовжували вважати Батьківщиною. Закарпатці збирали харчі і відправляли їх українцям, про що йдеться у тогочасних закарпатських газетах.
Інтелігенція того часу також не стояла в стороні. Разом з простими громадянами, вони збирали кошти, після чого намагалися відправити їх на допомогу Радянській Україні. Зрозуміло, що тодішній сталінський уряд не прийняв таку допомогу, а українці продовжували помирати від голоду.
Щоб врятуватися від цієї напасті, багато українців втікали за межі Радянської України. Дуже часто закарпатці давали прихисток цілим сім’ям, хоча і самі не завжди могли прогодуватися. Про це говорить українець Олексій Корсун, член родини, яка теж постраждала від голодомору. Він також зазначив, що багато хто так і не зміг дістатися інших земель. Люди падали мертвими на дорогах, в лісах і полях, після чого були з’їдені голодними тваринами і навіть іншими людьми.
Голодомор – дуже важкий період для цілої нації, яку просто намагалися знищити. Ми повинні про це пам’ятати і вшановувати пам’ять тих, хто постраждав від геноциду українського народу. Хоча закарпатці не так сильно постраждали від голодомору 1932-1933 років, як жителі інших регіонів, голод був їм добре знайомий. Як ми бачимо, вони доклали чимало зусиль, щоб допомогти пережити голод і іншим.