Нирки не болять, коли вмирають
4652 
Чи могла я колись собі уявити, що матиму відношення до Всесвітнього дня нирки. Гіпотетично усі б мали відзначати цей день, бо у всіх є нирки та насправді його вигадали для того, аби привернути увагу людей до органа, про який ми не так вже багато говоримо, та взагалі майже не говоримо – нирки.
Мені завжди здавалося, що якісь серйозні хвороби – то не про мене. Воно десь там далеко. І чого я взагалі маю захворіти. Ну так, трохи нездужаю, втомлююся, змінився колір шкіри та зіпсувався стан волосся. Загальний аналіз крові ніби більш-менш у нормі.
Насправді тому, що я дізналася про п’яту, останню стадію хвороби нирок і моєму діагнозу передували симптоми, які притаманні багатьом українцям і тим паче у цей складний для нас час.
Серед нетипових – тиск, який лікарі назвали гіпертонією та прописали мені лікування. Врешті в мене критично впав гемоглобін, до 58. У лікарні сказали, що гемоглобін у 90 відсотках так просто не знижується до таких показників, а відповідно, точно є причина, яку потрібно знайти.
За два дні мені повідомили діагноз, на який я відреагувала спокійно, бо думала, що то я просто полікуюся і мене випишуть. Лікарі знали, чим то для мене закінчиться, але поводилися стримано.
«Можливо доведеться йти на гемодіаліз, далі на пересадку!», – казали вони.
Я все більше читала про хворобу в інтернеті, говорила з лікарями та приміряла на себе цей спосіб життя. Зараз я вже рік, як відвідую гемодіаліз. Три рази на тиждень, протягом чотирьох годин мою кров фільтрує спеціальний апарат – штучна нирка. Тільки завдяки цій процедурі я наразі можу жити своє життя далі та працювати.
Радію тому, що живу саме зараз. Адже якби це сталося років 50 тому, шансів вижити в мене майже не було б. А зараз для мене це не вирок. Так життя вже не буде таким, доведеться багато часу приділяти ниркам, на які ми так мало зазвичай звертаємо увагу.
Повірте краще це робити, коли вони здорові. УЗД, аналіз крові та сечі – цього достатньо.
Ще на мене чекає пересадка нирки, це буде вже інший етап мого життя. Думаю, не менш цікавий досвід. Але все ж вірю у те, що все буде добре.
У всесвітній день нирки хочу закликати усіх дбайливіше ставитися до свого організму. Бо нирки не болять, коли вмирають. Просто тихо роблять свою справу. А через брак часу для себе, ми згодом можемо стати заручниками важкої хвороби! Тому бережіть себе і своїх близьких! Піклуйтеся один про одного!